Abstract
<jats:p>У статті досліджується проблематика надмірного енергоспоживання класичних блокчейн-мереж та розробка екологічно стійких архітектур для промислової Web3-інфраструктури. На тлі глобальних кліматичних ініціатив (таких як Європейський зелений курс) та жорстких нормативних вимог (регламент MiCA) обґрунтовано необхідність системного підходу до технологічної оптимізації децентралізованих систем. Проаналізовано еволюцію протоколів консенсусу з акцентом на застосуванні оптимізованих модифікацій алгоритму PBFT (зокрема ієрархічних, репутаційних та багатолідерних моделей) як найефективнішого стандарту для корпоративних консорціумних мереж. Розглянуто переваги диверсифікації мікроархітектур, зокрема стратегічний перехід від традиційних процесорів x86 до спеціалізованих енергоефективних ARM-рішень, що здатні знизити споживання енергії вузлами на 60%. Окрему увагу приділено подоланню термодинамічних обмежень центрів обробки даних завдяки впровадженню технології двофазного занурювального охолодження (2-PIC), яка дозволяє досягти безпрецедентного показника енергоефективності PUE на рівні 1.02 у прохолодному кліматі. Визначено критичну роль рішень другого рівня (Layer 2, зокрема ZK-Rollups) та горизонтального масштабування через шардинг у радикальному розвантаженні базового обладнання та зниженні сукупного енергоспоживання. Доведено, що інтеграція алгоритмів глибокого навчання з підкріпленням (DRL) для динамічного та автономного розподілу ресурсів дозволяє підвищити пропускну здатність мереж і зменшити споживання обчислювальних потужностей на 30%. Робиться висновок, що комплексне поєднання наведених технологій гарантує оптимізацію сукупної вартості володіння (TCO) та відповідність індустріальних блокчейн-рішень сучасним міжнародним ESG-стандартам екологічної стійкості.</jats:p>