Abstract
<jats:p>Матеріал розкриває сутність вітальної безпеки як інтегральної категорії збереження життя в умовах воєнних конфліктів, кризових ситуацій і терористичних загроз. Обґрунтовано її значення як базової складової національної безпеки, спрямованої на забезпечення фізичного, психічного, соціального й духовного захисту людини. Вітальна безпека розглядається як цілісна система умов, механізмів і стратегій життєзбереження, що об’єднує медичний, психологічний, правовий, освітній і соціальний виміри. Наголошено, що в умовах воєнних дій та інформаційно-гібридних загроз вона трансформується у філософію життєстійкості, засновану на гідності, самозбереженні та внутрішній мотивації до виживання. Показано, що вітальна безпека узгоджується з концепцією “human security”, у межах якої центральним суб’єктом безпеки визнається людина. Визначено основні напрями інтеграції принципів вітальної безпеки у державну політику, систему освіти, охорони здоров’я, психологічну підтримку та кризове управління. Підкреслено роль міжвідомчої координації, превентивних заходів і формування навичок самозахисту як основи суспільної стійкості. Автор робить висновок, що вітальна безпека є не лише засобом збереження життя, а й новою етикою виживання, яка формує гуманітарну міцність держави та визначає перспективи її розвитку в умовах глобальних викликів XXI століття. Ключові слова: вітальна безпека; національна безпека; життєстійкість; human security; самозбереження; криза; воєнні загрози.</jats:p>