Abstract
<jats:p> Мета статті: здійснити аналіз наукових напрацювань співробітників історико-культурних заповідників Сіверщини та простежити процес формування пріоритетів у тематиці їх дослідницької діяльності в контексті розвитку регіонального історичного краєзнавства. Використані як загальнонаукові методи – аналіз, синтез, узагальнення, опис і систематизація, так і спеціальні історичні, зокрема історико-порівняльний, історико-типологічний та історико-системний, що дало змогу комплексно розглянути тематичну структуру досліджень, їхню динаміку та взаємозв’язок із соціокультурними процесами регіону. Наукова новизна полягає у виокремленні та характеристиці основних тематичних напрямів наукових студій співробітників історико-культурних заповідників Сіверщини (Державного історико-культурного заповідника в м. Путивль, Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім», Національного заповідника «Глухів»), з’ясуванні чинників, які впливали на формування їх дослідницьких пріоритетів, а також у введенні до наукового обігу узагальнених даних про еволюцію проблематики досліджень у межах заповідників. Особливу увагу приділено ролі інституційних завдань, пам’яткоохоронної діяльності, локальної історії та персоналістичних студій в становленні наукових концепцій та дослідницьких програм. Висновки. Наукові напрацювання співробітників історико-культурних заповідників Сіверщини засвідчують поступове формування цілісної системи наукових пріоритетів, орієнтованої на комплексне вивчення історичної спадщини регіону, збереження пам’яті та інтеграцію локальних досліджень у загальноукраїнський історіографічний простір.</jats:p>