Abstract
<jats:p>Вітчизняне кримінальне право такого роду заходи закріплює виключно для справ, пов’язаних з домашнім насильством. Тому в статті досліджено зарубіжний досвід регулювання даної сфери. На сучасному етапі розвитку кримінального права Україна посідає чільне місце серед держав, що першими визнали суспільну важливість проблеми домашнього насильства. Розв’язання даної проблеми на даний час передусім здійснюється за рахунок послідовного оновлення вітчизняної законодавчої бази та імплементації норм міжнародного права. Водночас актуальним в умовах сьогодення є дослідження практики зарубіжних країн у сфері нормативного закріплення та реалізації обмежувальних заходів стосовно правопорушника сімейно-побутових відносин, задля створення власної системи дієвих заходів, покликаних протидіяти домашньому насильству в Україні. Метою дослідження є розкриття обмежувальних заходів у кримінальному праві зарубіжних країн. В процесі написання даної статті були використані такі методи: аналізу та синтезу, узагальнення, системний метод, логічний, діалектичний, метод узагальнення. Проаналізовано досвід Німеччини, Австрії, Франції, Британії, США, Іспанії, Бельгії та Польщі. Виокремлено пріоритетні напрямки імплементації зарубіжного досвіду у вітчизняних умовах, зокрема введення динамічних «територій безпеки»; створення однієї бази даних обмежувальних приписів, в яку б автоматично потрапляла інформація про ризики при надходженні виклику; розширення компетенції поліції в контексті збільшення терміну термінового заборонного припису та криміналізації порушення приписів; запровадження інституту спеціалізованих суддів, що дасть можливість забезпечити швидкість та ґрунтовне усвідомлення психології конфлікту; Забезпечення автоматизації програм для кривдників. Відтак, головною перешкодою для імплементації в нашій державі передового зарубіжного досвіду є не брак законодавчих актів, а дефіцит технічного забезпечення та міжвідомчої координації. Практика зарубіжних країн вказує на те, що обмежувальний захід має доволі велику ефективність тільки тоді, коли його недодержання забезпечує миттєву та невідворотну реакцію держави.</jats:p>