Abstract
<jats:p>Медіація у соціальній роботі є одним із ключових інструментів сучасної практики вирішення конфліктів, налагодження діалогу та забезпечення соціальної згуртованості. Вона набуває особливої актуальності в умовах глибоких суспільних трансформацій, що відбуваються в Україні внаслідок воєнних дій, внутрішньої міграції, соціально-економічних криз та зростання рівня соціальної напруги. Для соціальних працівників медіація стає не лише професійним інструментом, а й способом формування культури ненасильницького спілкування, зміцнення довіри у громадах і підвищення ефективності соціальних послуг. Сучасні практики медіації в Україні демонструють широкий спектр застосування – від шкільного та сімейного середовища до роботи з внутрішньо переміщеними особами, вразливими групами населення та територіальними громадами. Однак процес їхньої інституціалізації ще перебуває на етапі становлення. Недостатність законодавчої бази, обмеженість ресурсів, брак кваліфікованих кадрів і низький рівень обізнаності населення залишаються суттєвими викликами. Водночас розвиток медіації у соціальній роботі відкриває перспективи для підвищення якості соціальних послуг, інтеграції інноваційних методів у практику, формування партнерських відносин між державними інституціями, громадським сектором і місцевими громадами. Саме поєднання практичного досвіду та теоретичного осмислення дає змогу розглядати медіацію не лише як допоміжний інструмент, а як важливу складову соціальної політики та професійної діяльності у сфері соціальної роботи. Важливим завданням для розвитку медіації у соціальній роботі є підготовка фахівців, які здатні поєднувати знання з психології, соціології, права та комунікаційних технологій. Саме міждисциплінарність підходу дозволяє соціальним працівникам ефективно реагувати на складні ситуації, де конфлікт набуває багатовимірного характеру. В умовах розбудови громадянського суспільства та посилення ролі місцевого самоврядування особливої ваги набуває розвиток навичок фасилітації, діалогу та партисипації, що інтегруються у медіаційні практики. Окремої уваги заслуговує питання професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до застосування медіації у своїй діяльності. У освітніх програмах закладів вищої освіти, зокрема і в Ужгородському університеті, цей компонент стає невід’ємною складовою, адже саме студенти – майбутні фахівці соціальної сфери – мають опановувати навички медіації ще на етапі здобуття освіти. Формування компетентностей у сфері медіації сприяє розвитку критичного мислення, умінню працювати з конфліктами, будувати ефективну комунікацію та підтримувати клієнтів у складних життєвих ситуаціях. Це створює підґрунтя для появи нового покоління соціальних працівників, здатних працювати за сучасними стандартами й інтегрувати інноваційні практики в систему соціальних послуг України.</jats:p>