Abstract
<jats:p>У статті досліджується академічне письмо як важливий інструмент фахової комунікації у підготовці майбутніх архітекторів та дизайнерів в умовах сучасної вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі письмових форм представлення професійних ідей (пояснювальні записки, концептуальні тексти, дослідницькі звіти, портфоліо) та водночас недостатньою увагою до специфіки академічного письма у сфері візуально-комунікативних професій. У роботі проаналізовано наукові джерела з проблематики академічного письма, мовної культури та професійної комунікації, а також окреслено особливості письмової діяльності студентів творчих спеціальностей з урахуванням домінування візуального мислення. Визначено основні труднощі, що виникають у процесі опанування академічного письма, зокрема проблеми структурування тексту, використання фахової термінології, аргументації проєктних рішень та дотримання норм наукового стилю. Особливу увагу приділено взаємозв’язку між візуальним і вербальним способами мислення, а також можливостям їх інтеграції в освітньому процесі. Запропоновано методичні підходи до формування письмової компетентності, що поєднують академічні текстові жанри з проєктною та візуальною діяльністю студентів. Розглянуто приклади використання сучасних цифрових інструментів, зокрема генеративних систем штучного інтелекту, як засобу розвитку вербально-візуальної компетентності та професійної «двомовності». Зроблено висновок, що академічне письмо для архітекторів і дизайнерів виступає не лише формальною академічною навичкою, а й інтелектуальним інструментом осмислення, аргументації та презентації творчих ідей. Результати дослідження можуть бути використані у викладанні мовних і фахових дисциплін, а також при розробці міждисциплінарних освітніх курсів у сфері архітектури та дизайну. У сучасній системі вищої освіти спостерігається посилення уваги до розвитку академічних навичок студентів, зокрема в частині письмової комунікації. Академічне письмо розглядається не лише як інструмент передачі знань, а як засіб формування критичного мислення, аналітичних здібностей, академічної доброчесності та професійної комунікативної компетентності. Це особливо актуально для студентів творчих спеціальностей, для яких письмова форма викладу ідей не завжди є природною, адже їх фах базується переважно на візуальному мисленні та невербальній формі комунікації.</jats:p>