Abstract
<jats:p>Мета. Оцінка поширеності, спектру та профілів резистентності мікроорганізмів із множинною антибіотикорезистентністю (МРО), циркулюючих у лікарнях, постраждалих від воєнного конфлікту у Харкові, Україна, у 2024–2025 роках. Матеріали і методи. Проведено спостережне дослідження у п’яти харківських лікарнях з січня 2024 року до грудня 2025 року. Клінічні ізоляти зібрані від пацієнтів із підозрою на інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, зокрема інфекції кровотоку, сечовивідних шляхів, дихальних шляхів та післяопераційні ранові інфекції. Ідентифікація бактерій здійснювалася за допомогою традиційних культуральних методів, тестування на чутливість до антимікробних засобів проводилося відповідно до стандартів EUCAST. Демографічні та клінічні дані пацієнтів аналізувалися для оцінки патернів резистентності та їх поширеності. Результати. Загалом було зібрано 1313 ізолятів, переважно з виділень з рани, бронхоальвеолярного лаважу та зразків сечі. Найпоширенішими видами були Klebsiella pneumoniae (44,4%), Acinetobacter baumannii (19,9%) та Pseudomonas aeruginosa (13,6%). Резистентність до кількох класів антимікробних засобів була широко поширена, особливо серед грамнегативних бактерій. Ізоляти отримані від осіб з широким віковим діапазоном (від 1 місяця до 88 років), при цьому чоловіки становили 69%. Результати підкреслюють значний тягар резистентних бактерій у лікарнях, постраждалих від конфлікту, спричиненого порушеннями в системі охорони здоров'я, зростанням використання антибіотиків та послабленням інфекційного контролю. Висновки. Дослідження демонструє високий рівень поширеності МРО, переважно Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii та Pseudomonas aeruginosa. Основними резервуарами збудників є рани, дихальні та сечовивідні шляхи. Ці результати підкреслюють нагальну необхідність посилення заходів щодо профілактики інфекцій, антимікробного менеджменту та постійного мікробіологічного спостереження для обмеження поширення резистентних збудників. Ці дані становлять важливу базову інформацію для розробки політик боротьби з антимікробною резистентністю в умовах охорони здоров'я, що перебуває в кризі. Існує необхідність підвищення спроможності системи епідеміологічного нагляду через інтеграцію сучасних діагностичних технологій та комплексних платформ управління інформацією, щоб сприяти своєчасному виявленню, звітуванню та реагуванню на загрози антимікробної резистентності у цих вразливих умовах.</jats:p>