ГІГІЄНІЧНИЙ СТАН ПОРОЖНИНИ РОТА ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ПАРОДОНТУ У МЕШКАНЦІВ М. КИЄВА ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО НАПРУЖЕННЯ

<jats:p>Мета дослідження. Визначити особливості гігієнічного стану порожнини рота при захворюваннях пародонту у мешканців м. Києва залежно від рівня психоемоційного напруження. Матеріали та методи. Обстежено 60 осіб віком 20–55 років. До І групи увійшли 30 мешканців м. Києва, до ІІ групи – 30 внутрішньо переміщених осіб. Діагностику захворювань пародонта здійснювали відповідно до загальноприйнятих клінічних критеріїв на підставі класифікації EFP (2017) Для оцінки гігієнічного стану порожнини рота використовували індекси Гріна–Вермільйона (OHI-S), Турески, О´Лірі. Рівень психоемоційного напруження визначали за допомогою шкали реактивної та особистісної тривожності K. Kroenke et al. Рівень психоемоційного напруження визначали за допомогою шкали реактивної та особистісної тривожності K. Kroenke et al. Статистичну обробку результатів проводили із застосуванням критерію Стьюдента. Результати. Встановлено, що гігієнічний стан порожнини рота мешканців м. Києва залежить не тільки від ступеню ураження тканин пародонту, але і від рівня психоемоційного напруження. Зі збільшенням рівня психоемоційного напруження відзначалося погіршення всіх досліджуваних гігієнічних показників: індекси Гріна–Вермільйона (OHI-S), Турески, О´Лірі. При цьому, у внутрішньо переміщених осіб порівняно з постійними мешканцями м. Києва визначено більш виражене (p&lt;0,05) погіршення гігієнічного стану порожнини рота: накопичення м’якого зубного нальоту до 2,85±0,37 проти 2,10 ±0,25, зубної бляшки до 3,57±0,25 проти 2,50±0,24 та мінералізованих зубних відкладень до 2,85±0,21, проти 2,45 ±0,19, що може свідчити про додатковий вплив хронічного стресу на стан тканин пародонту та рівень індивідуальної гігієни порожнини рота. Висновки. У внутрішньо переміщених осіб виявлено достовірно гірший гігієнічний стан порожнини рота порівняно з постійними мешканцями м. Києва. Отримані результати свідчать про необхідність розробки та впровадження профілактичних програм, спрямованих на покращення стоматологічного здоров’я внутрішньо переміщених осіб з урахуванням їх психоемоційного стану.</jats:p>