Abstract
<jats:p>Стаття присвячена аналізу трансформацій кримінально-правового нормотворення в Україні під впливом повномасштабної збройної агресії. У роботі розкрито особливості правотворчої діяльності в умовах війни, а саме підвищена оперативність законодавчих змін; криміналізація нових форм суспільно небезпечної поведінки; посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти національної безпеки, військові та воєнні злочини; зростання впливу правоохоронних структур на формування кримінальної політики; пріоритет безпеки над гуманізацією права. Окрему увагу приділено впровадженню норм міжнародного гуманітарного та кримінального права в національну правову систему. Зазначено, що, попри обґрунтовану потребу в оперативній законодавчій реакції на загрози, існує небезпека порушення принципу правової визначеності, що є критично важливим у сфері кримінального права. У висновках обґрунтовано, що сучасна правотворча практика формує унікальний досвід, який у майбутньому може стати основою для модернізації кримінального законодавства з урахуванням стандартів публічної безпеки, прав людини та міжнародних зобов’язань України. Стаття містить приклади законодавчих змін, узагальнення практики та пропозиції щодо вдосконалення кримінальної політики у поствоєнний період. Ці зміни є закономірною реакцією на надзвичайну ситуацію, однак вони створюють ряд ризиків, серед яких особливо небезпечними є фрагментарність законодавства, зниження якості правових норм і недотримання принципу правової визначеності. Водночас набутий під час війни досвід може та повинен стати основою для подальшої модернізації кримінального законодавства України. У повоєнний період потрібно провести комплексне правове оцінювання змін, що були запроваджені, та впровадити системні реформи, орієнтовані на забезпечення балансу між захистом державного суверенітету, правами людини та принципами верховенства права.</jats:p>