Abstract
<jats:p>Статтю присвячено аналізу феномена соціальної «смерті» та «воскресіння» особистості в культурі як специфічного механізму функціонування соціальної пам’яті. У центрі дослідження — біографії видатних діячів мистецтва, літератури, музики та культури, чий внесок не був належно оцінений сучасниками або був вилучений з актуального культурного дискурсу на тривалий час, однак згодом повернувся у формі публічного, наукового та масового інтересу. На основі широкого емпіричного матеріалу та відкритих енциклопедичних джерел окреслено типові причини соціального забуття творчих персоналій, серед яких — інноваційність мислення, різні форми дискримінації, зміна поколінь, а також зсув фокусу уваги на інші постаті чи ідеологічні контексти. Запропоновано узагальнену модель «воскресіння» особистості в культурі, що включає етапи індивідуального інтересу, інституційного закріплення та розширення через масову культуру.</jats:p>