Abstract
<jats:p>У контексті розвитку суспільної географії і активних методів навчання (АМН) розглянуто традиційні (район і регіон) та інноваційні (хоку-мезорайон і хоку-регіон) елементи поняттєво-термінологічного апарату. Як приклад застосування в освітньому процесі активних методів навчання наведено фрагменти відповідей на оригінальні тестові завдання. Підкреслено, що застосування принципу «хоку» виступає своєрідним тригером, який активізує когнітивний потенціал студентської аудиторії, спонукає її миттєво звертатися до свого розумово-емоційного досвіду, джерелом якого є книжково-камеральна та/або експедиційно-польова інформація, а процедура створення та впровадження в теорію та практику суспільної географії таких мініатюрних конструктів, як хоку-мезорайони та хоку-регіони, поглиблює діапазон застосування активних методів навчання та уявлення про унікальність і специфіку елементів туристсько-рекреаційного районування та адміністративно-територіального поділу країни. В аспекті поглиблення теорії суспільної географії запропоновані відповідні табличний (варіативність трактування категорій «район» і «регіон») та структурно-логічні (1 – фундаментальні складники предмет-об’єктної сутності географії туризму та рекреаційної географії, 2 – ієрархія термінів і понять рекреаційної географії та географії туризму) конструкти. Перший (як і джерельна база) фрагментарно систематизує як основні поняттєво-термінологічні роботи, так і позиції провідних вітчизняних і зарубіжних учених стосовно трактування сталих суспільно-географічних понять. Два інші є наочно-уявними моделями, які демонструють позицію та структуру поняттєво-термінологічного масиву як знакового складника суспільної географії та блоку рекреаційно-географічних дисциплін.</jats:p>