Abstract
<jats:p>У статті досліджено актуальні проблеми та сучасні методологічні підходи до оптимізації операційних процесів підприємств в умовах динамічного конкурентного середовища та економічної нестабільності. Обґрунтовано, що оптимізація операційних процесів є ключовим фактором забезпечення стійкості, прибутковості та довгострокової конкурентоспроможності суб’єктів господарювання. Проаналізовано основні перешкоди на шляху впровадження організаційних змін, зокрема опір персоналу, високі ризики дестабілізації поточної діяльності, значні фінансові витрати та складнощі вимірювання реального економічного ефекту. Автори здійснюють комплексний огляд провідних управлінських методологій: концепцій ощадливого виробництва (Lean), Six Sigma, їхньої інтегрованої моделі Lean Six Sigma, стандартів моделювання бізнес-процесів BPMN, аналітичних систем Business Intelligence (BI), механізмів витратного контролінгу, філософії безперервного вдосконалення Kaizen та гнучких Agile-підходів. Доведено, що окремі інструменти мають суттєві обмеження: Lean ефективно усуває втрати, але недостатньо працює з варіативністю процесів; Six Sigma забезпечує високу якість, проте вимагає значних інвестицій і менш гнучка щодо швидкості. Максимальний синергетичний ефект досягається лише через комплексне поєднання цих методологій. Особлива увага приділена практичному інструментарію: картам потоку цінності (VSM), системі 5S, Kanban, Poka-Yoke, моделям AS-IS та TO-BE у стандарті BPMN, інструментам контролінгу (ABC-аналіз, BSC, KPI, ERP-системи) та принципам гнучкого управління. Підкреслено роль цифровізації, залучення персоналу та трансформації організаційної культури як обов’язкових умов успішної оптимізації. У висновках обґрунтовано, що формування єдиної адаптивної, процесно-орієнтованої моделі управління, яка базується на раціональному поєднанні ресурсної оптимізації, інновацій, цифрових технологій та людського капіталу, є фундаментальною передумовою сталого розвитку підприємств в сучасних умовах.</jats:p>