Abstract
<jats:p>Мета. Дослідження спрямоване на комплексний аналіз ефективності бакалаврської освітньої програми зі спеціальності В13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» крізь призму суб’єктивного сприйняття здобувачів освіти. Головним завданням є ідентифікація чинників, що сприяють або перешкоджають якісному засвоєнню знань в умовах дистанційного навчання, а також обґрунтування переходу від нормативного контролю до людиноцентричної моделі оцінювання якості освіти, де студент виступає активним суб’єктом. Методологія. Для досягнення мети використано конвергентний змішаний дизайн дослідження. Емпіричну базу сформовано за результатами анкетування (інструментарій включав 52 закритих та 4 відкритих питання) та якісного контент-аналізу студентських наративів. Вибірка склала 56 студентів, які навчаються за дистанційною формою в технічному університеті (Національний аерокосмічний університет «ХАІ»). Застосовано методи описової статистики для аналізу кількісних даних та інтерпретаційні методи для виявлення прихованих змістів у відкритих відповідях. Наукова новизна. Вперше обґрунтовано поліфонічну структуру оцінювання дистанційної освітньої програми спеціальності 029, яка, на відміну від традиційних підходів, виокремлює соціально-емоційний та рефлексивно-процесуальний виміри як критичні індикатори якості. Новизна полягає у зміщенні фокусу на цифрову інклюзію та розгляд студента як активного співтворця (актора), який не лише споживає, але й конструює освітнє середовище через механізми зворотного зв’язку. Висновки. Визначено рівень загальної задоволеності програмою (3,57 бали за 5-бальною шкалою). Емпіричні дані виявили дисбаланс між високою оцінкою технологічної доступності контенту (LMS) та критичним сприйняттям практичної складової частини і системи оцінювання. Встановлено кореляцію між активністю використання цифрових платформ та рівнем мотивації. Підсумком роботи стала розробка концептуальної моделі, що інтегрує п’ять таких вимірів: педагогічно-змістовий, технологічно-інфраструктурний, соціально-емоційний, організаційно-управлінський та рефлексивно-процесуальний. Ця модель є інструментом для стратегічного моніторингу та впровадження гнучких навчальних траєкторій, що сприятиме підвищенню конкурентоздатності майбутніх фахівців.</jats:p>