Abstract
<jats:p>Мета: теоретично осмислити та емпірично дослідити проблему впливу професійного вигорання на поведінку поліцейських у конфліктних ситуаціях. Методологія. Емпіричне дослідження проведено із застосуванням кількісного підходу. Вибірку склали 52 поліцейські віком від 23 до 35 років зі стажем професійної діяльності понад один рік. Для діагностики рівня професійного вигорання застосовано опитувальник К. Маслач, що дозволяє оцінити вираженість емоційного виснаження, деперсоналізації та редукції особистісних досягнень. Особливості поведінки у конфліктних ситуаціях досліджувалися за допомогою методики К.У. Томаса «Стратегії поведінки людини у конфліктній ситуації», яка охоплює стратегії змагання, співпраці, компромісу, уникнення та пристосування. Статистична обробка результатів здійснювалася з використанням кореляційного аналізу за коефіцієнтом Пірсона. Наукова новизна. У статті вперше на вибірці українських поліцейських емпірично підтверджено наявність специфічних статистично значущих взаємозв’язків між окремими компонентами професійного вигорання та стилями поведінки у конфліктних ситуаціях. Отримані результати розширюють уявлення про професійне вигорання як психологічний чинник, що не лише впливає на емоційний стан поліцейських, але й детермінує характер їхньої поведінки в умовах конфліктної взаємодії. Висновки. Встановлено, що зростання рівня професійного вигорання, зокрема таких його складових частин, як емоційне виснаження та деперсоналізація, супроводжується посиленням тенденції до використання непродуктивних стратегій поведінки у конфлікті, таких як змагання та уникнення. Водночас нижчі показники вигорання корелюють з переважанням конструктивних стратегій співпраці та компромісу. Отримані результати можуть бути використані під час розроблення психопрофілактичних і корекційних програм, спрямованих на збереження психологічного здоров’я поліцейських та підвищення ефективності їхньої професійної діяльності в умовах конфлікту.</jats:p>