Abstract
<jats:p>Мета статті полягає у комплексному емпіричному дослідженні особливостей суб’єктивного благополуччя студентської молоді в умовах воєнної та соціально-економічної нестабільності, а також у визначенні ролі внутрішніх ресурсів у збереженні якості життя здобувачів освіти. Методологія дослідження. Теоретичну основу роботи становлять евдемоністичний та гедоністичний підходи, що дають змогу інтерпретувати благополуччя як багатовимірний конструкт, який охоплює як когнітивну оцінку задоволеності життям, так і аспекти позитивного особистісного функціонування. Використано комплекс теоретичних методів (аналіз і синтез наукової літератури) та емпіричних методик, а саме «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф (адаптація С. Карсканової) і «Шкали задоволеності життям» Е. Дінера (адаптація В. Оліфер, В. Боснюк). Дослідження проведено на вибірці 105 студентів; застосовано кореляційний аналіз (r-Пірсона) для виявлення взаємозв’язків між показниками психологічного благополуччя та задоволеністю життям. Наукова новизна полягає у виявленні нерівномірності розвитку компонентів психологічного благополуччя студентів в умовах війни: зафіксовано відносно вищі показники внутрішньо орієнтованих компонентів (самоприйняття, життєві цілі, особистісне зростання) порівняно з операційними (керування середовищем). Встановлено, що в умовах невизначеності задоволеність життям має найбільш виражений зв’язок із самоприйняттям (r = 0,53; p ≤ 0,01) і життєвими цілями (r = 0,47, p ≤ 0,01), тоді як зв’язок з керуванням середовищем є статистично незначущим. Висновки. Суб’єктивне благополуччя студентської молоді в сучасних реаліях набуває компенсаторного характеру і підтримується переважно за рахунок внутрішніх особистісних опор, що частково пом’якшує негативний вплив обмеженого контролю над зовнішніми життєвими обставинами.</jats:p>