Abstract
<jats:p>Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному аналізі впливу міжнародної академічної мобільності на формування креативного потенціалу здобувачів вищої освіти, а також у визначенні педагогічних умов розвитку креативного мислення студентів у міжнародному та міжкультурному освітньому середовищі. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні системного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного та соціокультурного підходів. У процесі дослідження використано теоретичні методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та систематизації наукових джерел і нормативно-правових документів у сфері вищої освіти, а також емпіричні методи узагальнення освітнього досвіду та аналізу результатів участі здобувачів освіти у програмах міжнародної академічної мобільності. Наукова новизна статті полягає в комплексному розгляді міжнародної академічної мобільності як цілісного педагогічного феномена, що виступає ефективним механізмом формування креативного потенціалу здобувачів вищої освіти. Уточнено зміст понять «креативність», «креативне мислення» та «креативний потенціал» у контексті інтернаціоналізації вищої освіти; обґрунтовано роль міжкультурної взаємодії, академічної свободи, варіативності освітніх практик і поєднання формального та неформального навчання у розвитку творчого мислення студентів. У висновках наголошено на тому, що міжнародна академічна мобільність створює сприятливе освітнє середовище для розвитку креативного потенціалу здобувачів вищої освіти, сприяє підвищенню рівня креативного мислення, міжкультурної компетентності, мовної та комунікативної гнучкості, самостійності й готовності до інноваційної професійної діяльності. Узагальнення регіонального досвіду Карпатського національного університету імені Василя Стефаника засвідчило ефективність участі студентів у програмах “Erasmus+”, семестровому навчанні за кордоном і міжнародних молодіжних обмінах як чинника цілісного формування креативного потенціалу майбутніх фахівців у глобалізованому освітньому просторі.</jats:p>