Abstract
<jats:p>У статті досліджується стан психологічного благополуччя і прояви тривоги в респондентів із нормальним і підвищеним індексом маси тіла (ІМТ). Психологічне благополуччя оцінювали за шкалою К. Ріфф (PWB), а рівень особистісної тривожності – за шкалою проявів тривоги Дж. Тейлор (TMAS). У респондентів із надлишковим індексом маси тіла спостережено тенденцію до гірших показників психологічного благополуччя за загальним індексом опитувальника (61,3 ± 8,6 проти 65,4 ± 5,9 бала) та його шкалами, проте вірогідної відмінності між особами з нормальним і підвищеним рівнями індексу маси тіла не спостерігали. У жодній із груп не було виявлено учасників із дуже високим або низьким рівнями тривоги. У групах осіб із нормальним і підвищеним індексом маси тіла переважали підгрупа середнього (з тенденцією до високого) рівня тривожності, до якої ввійшли 42,9% респондентів групи 1 і 42,1% групи 2, а також підгрупа високого рівня тривожності (38,1 і 36,8% осіб). Підгрупу середнього (з тенденцією до низького) рівня тривожності становили 19,0 та 21,1% учасників відповідно. Загалом вірогідної відмінності дисперсії за рівнями тривожності не виявлено (χ2 = 0,04, p = 0,98). У групі з нормальним індексом маси тіла встановлено середньої сили негативну кореляцію між індексом маси тіла та шкалами PWB «Позитивні відносини з тими, що оточують» (r = −0,3829, p < 0,01), «Автономія» (r = −0,6455, p < 0,01), «Цілі в житті» (r = −0,5047, p < 0,01), «Самоприйняття» (r = −0,5722, p < 0,01) та із загальним індексом опитувальника К. Ріфф (r = −0,5079, p < 0,01). Також у цій групі виявлено середньої сили позитивну асоціацію між індексом маси тіла та рівнем тривоги (r = 0,5485, p < 0,01). В осіб із підвищеною масою тіла не було кореляції середньої сили чи сильної між індексом маси тіла й індексами шкал опитувальників психологічного благополуччя і проявів тривоги.</jats:p>