Abstract
<jats:p>Стаття присвячена комплексному дослідженню сприйманого стресу та пов’язаних психофізіологічних параметрів у жінок репродуктивного віку в контексті концепції алостатичного навантаження. Актуальність проблеми зумовлена високою поширеністю хронічного стресу серед жінок дітородного віку та його негативним впливом на репродуктивне здоров’я, фертильність і загальне психологічне благополуччя. Теоретичною основою роботи є інтегративна модель алостазу McEwen та концепція сприйманого стресу Cohen, які поєднані із сучасними уявленнями про роль когнітивних та рефлексивних механізмів у модуляції стресової відповіді. Емпіричне дослідження проведено на вибірці з 99 жінок віком 22–41 рік із використанням валідованих психометричних інструментів, таких як шкали сприйманого стресу (PSS), шкали когнітивно-афективної усвідомленості (CAMS-R) та шкали саморефлексії й інсайту (SRIS). Результати засвідчили високу поширеність підвищеного рівня стресу в досліджуваній популяції, де 38,4% учасниць мали високий рівень стресу із ризиком розвитку депресії та тривожних розладів, 53,5% продемонстрували помірний рівень, що потребує систематичного моніторингу, і лише 8,1% виявили низький рівень стресу з адаптивною копінг-поведінкою. Кореляційний аналіз за методом Спірмена виявив статистично значущі негативні зв’язки середньої сили між сприйманим стресом та інсайтом (r=–0,580, p<0,001) і саморефлексією (r=–0,639, p<0,001), що свідчить про протекторну роль рефлексивних здібностей щодо стресу. Водночас кореляція між стресом і когнітивно-афективною усвідомленістю виявилась незначущою (r=–0,005), що потребує подальшого вивчення. Встановлено позитивний зв’язок між інсайтом та саморефлексією (r=0,525, p<0,001), що підтверджує їх концептуальну спорідненість як компонентів рефлексивної здатності. Отримані дані обґрунтовують доцільність включення психологічних інтервенцій, спрямованих на розвиток інсайту та саморефлексії, до програм профілактики стрес-асоційованих станів у жінок репродуктивного віку.</jats:p>