Abstract
<jats:p>Вступ. Перехід пандемії COVID-19 в ендемічну фазу не зняв із порядку денного проблему тривалих наслідків інфекції SARSCoV-2. Значне медико-соціальне навантаження на системи охорони здоров’я у всьому світі формується через синдром постковідного стану (Long COVID) та потенційне зростання ризику дебюту або прогресування аутоімунних захворювань. Мета дослідження. Синтез сучасних міждисциплінарних знань щодо імунопатогенетичних механізмів, що опосередковують зв’язок між перенесеною коронавірусною інфекцією та розвитком тривалих патологічних станів. Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на критичному аналізі актуальної наукової літератури, даних міжнародних клінічних досліджень та результатів власних наукових напрацювань авторів. Результати досліджень та їх обговорення. Основні механізми патогенезу: Роль персистенції вірусних антигенів, утворення широкого спектру функціональних аутоантитіл, феномен молекулярної мімікрії, а також стану хронічного системного запалення та ендотеліальної дисфункції. Концепція оцінки та реабілітації: На основі аналізу сформовано концепцію багатовимірної оцінки пацієнтів з Long COVID. Запропоновано структуровану, багатопрофільну та персоналізовану програму поетапної реабілітації, що інтегрує неврологічну, кардіореспіраторну, м’язово-скелетну та психологічну підтримку з обов’язковим врахуванням ризику розвитку післянавантаженого знеможення (post-exertional malaise). Організаційні заходи: Окреслено ключові організаційні заходи для системи охорони здоров’я, спрямовані на створення ефективної інфраструктури для діагностики, реабілітації та динамічного спостереження. Перспективи профілактики: Розглянуто перспективи застосування інноваційних технологій, зокрема наноад’ювантів, для модуляції імунної відповіді та профілактики віддалених ускладнень. Висновки. Підкреслюється необхідність постійного моніторингу циркуляції нових варіантів SARS-CoV-2 та еволюювання ефективності наявних і розроблюваних профілактичних та лікувальних інтервенцій для подолання тривалого наслідку пандемії. Підсумовано критичну потребу в міждисциплінарному підході до ведення пацієнтів з Long COVID та адаптації системи охорони здоров’я до довгострокових викликів після пандемії.</jats:p>