Abstract
<jats:p>Актуальність дослідження: в умовах російсько-української війни питання збереження історичної пам’яті набуває особливого значення. Меморіальні практики виступають засобом колективного осмислення минулого та чинником формування нових туристичних проявів. Водночас зв’язок воєнного туризму з процесами меморіалізації потребує цілісної наукової інтерпретації. Предмет дослідження: взаємозв’язок меморіалізації та воєнного туризму як соціокультурних феноменів, які спільно формують простір воєнної пам’яті. Мета дослідження: розкрити концептуальні основи формування воєнно-туристичного простору шляхом аналізу практик комеморації та визначення їхньої ролі у створенні «місць пам’яті». Методологія дослідження: застосовано системно-структурний і міждисциплінарний підходи, методи порівняльного, концептуального та дискурсивного аналізу, а також методи синтезу, індукції та дедукції, типологізації і наукового узагальнення. Результати дослідження: розглянуто сутнісні ознаки комеморації та воєнного туризму, визначено ключові особливості сучасних меморіальних практик. Продемонстровано видову структуру воєнного туризму та її узгодженість із різними меморіальними проявами. Систематизовано та виділено основні інструменти й форми воєнної пам’яті. Наукова новизна: узагальнено взаємозв’язок комеморації та воєнного туризму як пов’язаних соціокультурних феноменів, виявлено інструменти й механізми поєднання воєнного туризму та культури пам’яті. Сфера застосування результатів: результати можуть бути використані для розроблення концептуальних і картографічних моделей воєнно-меморіального простору України, удосконалення освітніх програм у галузі туризмології, антропології та соціології, а також для планування воєнно-туристичних маршрутів і музейно-меморіальних проєктів. Висновки: підтверджено, що комеморація є важливим чинником розвитку воєнного туризму, формуючи специфічний соціокультурний простір воєнної пам’яті. Виявлено, що сучасні меморіальні практики дедалі частіше набувають гібридного характеру. Подальших досліджень потребують питання формування геопросторових моделей пам’яті й осмислення локальних наративів України.</jats:p>