Abstract
<jats:p>Метою статті є теоретичне обґрунтування та аналіз забезпечення якості освіти в контексті наступності і структурно-функціональної взаємодії освітніх рівнів, а також визначення ролі безперервності освітнього процесу у формуванні успішної професійної самореалізації особистості. Методологія дослідження базується на застосуванні методів системного аналізу, порівняння освітніх стандартів, узагальнення та наукової інтерпретації сучасних підходів до управління якістю освіти. У дослідженні також враховано виклики, зумовлені навчальними втратами та навчальними розривами між освітніми рівнями. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено комплексне теоретичне обґрунтування моделі структурно-функціональної взаємодії освітніх рівнів як цілісної системи забезпечення якості освіти, визначено синергетичний ефект такої взаємодії та розкрито її вплив на формування академічної успішності й гнучких навичок здобувачів освіти. Висновки. У процесі дослідження встановлено, що ізольованість освітніх рівнів призводить до дублювання навчального матеріалу, зниження мотивації здобувачів освіти та зменшення їх адаптаційного потенціалу на етапі інтеграції у ринок праці. Доведено, що ефективна структурно-функціональна взаємодія, яка передбачає узгодження навчальних планів, уніфікацію термінологічного апарату та гармонізацію компетентнісних рамок, створює умови для підвищення якості підготовки фахівців. Визначено перспективи подальших досліджень, пов’язані з розробкою єдиних критеріїв моніторингу якості освіти на стиках освітніх рівнів в умовах європейської інтеграції України.</jats:p>