Abstract
<jats:p>Харчова сіль є не лише незамінним компонентом раціону, що забезпечує гомеостаз організму, а й стратегічно важливою сировиною для багатьох галузей промисловості та медицини. Попри фізіологічну потребу, надмірне споживання хлориду натрію становить загрозу для здоров’я, що зумовлює актуальність дослідження якості та функціонального складу солі, доступної на національному ринку. Метою роботи було проведення порівняльного аналізу фізико-хімічних показників комерційних зразків харчової солі різного географічного походження (Італія, Туреччина, Єгипет, Румунія, Пакистан) та методів видобутку для об’єктивної оцінки їхньої споживчої цінності. Об’єктами дослідження стали зразки кам’яної, морської, виварної та гімалайської солі. У процесі досліджень визначали активну кислотність (pH), загальну лужність, масову частку вологи, нерозчинного у воді залишку та вмісту йоду з використанням потенціометричних, гравіметричних та йодометричних методів. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми Statistica 10. Встановлено, що більшість зразків відповідають вимогам ДСТУ 3583:2015. Показник вологості варіював від 0,08% (виварна сіль) до 1,20% (морська сіль), при цьому у зразку кам’яної солі з Єгипту зафіксовано перевищення норми (0,89%), що призвело до втрати сипучості. Вміст нерозчинних домішок був найвищим у рожевій гімалайській солі (0,71%), що є природною особливістю її мінерального складу, тоді як морська сіль з Італії продемонструвала найвищий ступінь очищення (0,06%). Значення рН розчинів коливалися в межах 6,70–7,63. Виявлено значну варіативність загальної лужності (1,57–2,47 г/дм³). Критичним виявився аналіз йодованої солі: лише 60% зразків відповідали нормативному діапазону (25–55 мг/кг). У 40 % зразків йодованої солі вміст йоду виявився критично низьким (6,34–20,08 мг/кг). Найвищі та відповідні нормативу значення зареєстровано у зразках № 8 і № 10, при цьому фактичний вміст йоду повністю збігався із заявленим на упаковці. Доведено, що висока вартість імпортованих зразків не завжди гарантує кращі показники йодування порівняно з доступними аналогами. Результати підкреслюють необхідність суворого контролю умов зберігання солі для запобігання зволоженню та моніторингу фактичного вмісту йоду, який у деяких зразках є недостатнім для забезпечення фізіологічних потреб населення.</jats:p>