Abstract
<jats:p>У сучасній соціальній та політичній психології відбувається фундаментальний парадигмальний зсув. Традиційні уявлення про політичну свідомість як раціонально-логічну структуру, що базується на усвідомлених інтересах та чітких ідеологічних преференціях, поступаються місцем складнішим моделям. Ці моделі враховують вплив афективних станів, безсвідомих мотивацій, моральних інтуїцій та дискурсивних практик. Глобальна криза демократичних інститутів, посилення політичної поляризації, зростання популізму та тотальна цифровізація комунікаційного простору актуалізують потребу в переосмисленні механізмів формування політичної ідентичності. В умовах транзитивності та невизначеності політична ідентичність стає не просто відображенням соціального статусу, а динамічним інструментом психологічної адаптації та екзистенційної безпеки. Метою статті є здійснення вичерпного теоретичного аналізу та систематизації провідних психологічних підходів до вивчення політичної свідомості та ідентичності. Дослідження спрямоване на інтеграцію когнітивістських, мотиваційних, дискурсивних та наративних парадигм у цілісну концептуальну рамку, здатну пояснити сучасні феномени політичної поведінки.</jats:p>