Abstract
<jats:p>У статті досліджено трансформацію обліково-аналітичного забезпечення корпоративного податкового менеджменту в умовах динамічного та цифровізованого податкового середовища, що зумовлює зміну його ролі від інструменту фіксації податкових показників до інтегрованої системи формування управлінських рішень. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень і розвиток підходів до трактування обліково-аналітичного забезпечення як адаптивної системи управління податковими процесами підприємства. Методологічну основу становлять методи теоретичного узагальнення, системного та структурно-логічного аналізу, порівняння, абстрагування та моделювання, що дозволило комплексно оцінити існуючі наукові підходи та виявити їх обмеження. У результаті дослідження встановлено, що сучасні трансформації податкової системи супроводжуються посиленням вимог до інтегрованості, оперативності та аналітичної глибини інформації, водночас практика діяльності підприємств засвідчує її фрагментарність і недостатню придатність для обґрунтування управлінських рішень. Узагальнення наукових підходів дало змогу виявити їх орієнтацію переважно на інформаційний або процесний аспект без належного врахування управлінської складової та специфіки податкового менеджменту. Запропоновано авторське бачення обліково-аналітичного забезпечення як інтегрованої адаптивної системи, що поєднує облік, аналіз, прогнозування та контроль у єдиному інформаційно-управлінському контурі та забезпечує безперервну підтримку прийняття рішень. Розроблено структурно-логічну модель управління податковими процесами підприємства, яка відображає взаємозв’язок зовнішнього податкового середовища, внутрішніх процесів та інформаційно-аналітичних потоків, а також систематизовано трансформацію функціональної ролі забезпечення й інструменти його реалізації. Наукова новизна полягає у переосмисленні сутності обліково-аналітичного забезпечення як ключової підсистеми корпоративного податкового менеджменту, що функціонує на засадах інтегрованості, адаптивності та проактивності. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для підвищення обґрунтованості податкових рішень, мінімізації ризиків і забезпечення ефективної адаптації підприємств до умов нестабільного та цифровізованого податкового середовища.</jats:p>