Abstract
<jats:p>В статті проведені теоретичні й практичні дослідження щодо існуючих робочих органів знарядь для поверхневого обробітку грунту та запропонована їх модернізація, з метою покращення якості обробітку грунту і зменшення енерговитрат на виконання технологічних операцій. В результаті виконаних досліджень нами було встановлено, що існують різні конструкції робочих органів машин і знарядь для поверхневого обробітку грунту такі, як стрілчасті лапи та диски, що є пасивними робочими органами й мають ряд недоліків, а саме залипання грунтом, не повністю підрізання бур’янів тощо. Крім цього вони не зовсім забезпечують агротехнічні вимоги виконання даного виду робіт. Кращі показники роботи мають кільцеві робочі органи з пасивним та активним приводом. За результатами досліджень визначено, що для стабільного виконання поверхневого обробітку грунту без залипання грунтом робочих органів та кращого знищення бур’янів, їх конструкція має бути у вигляді ротаційних робочих органів з активним приводом. Запропонована модернізація робочих органів, яка полягає в тому, що вони мають мати форму кільцевих робочих органів з поділом суцільного різального полотна на окремі частини та поворот їх під кутом до осі обертання. Дослідженнями встановлено, що пропоновані робочі органи знарядь для поверхневого обробітку грунту, в такому вигляді практично не забиваються і не залишають огріхів. Перевагою даного технічного рішення є те, що окрім усього зазначеного, за допомогою запропонованої конструкції робочих органів зменшується їх тяговий опір та вони повністю підрізають бур’яни. Визначено, що перспективним напрямком розвитку ґрунтообробної техніки є застосування машин і знарядь, обладнаних ротаційними робочими органами з активним приводом для підвищення якості поверхневого обробітку ґрунту, що відповідає встановленим агротехнічним вимогам.</jats:p>