Abstract
<jats:p>У статті досліджено ефективність міжнародної допомоги в умовах цифрової трансформації. Розглянуто вплив глобальних кризових явищ на зміну архітектури міжнародної допомоги. Доведено наявність стійкого кореляційного зв’язку між рівнем цифровізації економіки та ефективністю використання допомоги (коефіцієнт Пірсона 0,781). Розроблено багатофакторну регресійну модель, яка підтвердила визначальний вплив інвестицій у цифрову інфраструктуру (коефіцієнт 0,243) та індексу цифровізації (0,187) на результативність використання міжнародних ресурсів. Досліджено секторальну абсорбційну здатність економіки України, виявлено найвищий показник у секторі ІКТ (0,84) при середньому значенні 0,45, однак його частка в загальному обсязі допомоги становить лише 4,3%. Розроблено типологію моделей посткризового зростання, обґрунтовано доцільність застосування для України моделі базової цифровізації з подальшим переходом до збалансованої моделі. Доведено необхідність перегляду пріоритетів розподілу міжнародної допомоги на користь секторів з високою абсорбційною здатністю. Розроблено концептуальну схему системного аналізу, яка інтегрує цифрову трансформацію, моделі посткризового зростання та механізми залучення інвестицій. Досліджено перспективи подальшого використання міжнародної допомоги для цифровізації ключових секторів економіки, що створить фундамент для довгострокового сталого зростання.</jats:p>