Abstract
<jats:p>У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти використання цифрових інструментів в управлінні дистанційними проєктами. Проаналізовано ключові категорії програмного забезпечення: бізнес-месенджери, таск-менеджери та системи управління знаннями. Особливу увагу приділено критеріям вибору цифрових платформ, питанням їхньої інтероперабельності та ролі менеджменту у формуванні цілісної цифрової екосистеми підприємства. Визначено переваги та недоліки провідних сервісів (Slack, Microsoft Teams, Jira, Trello тощо) у контексті підвищення ефективності командної взаємодії. Зокрема, Jira розглядається як індустріальний стандарт для масштабних проєктів із високим рівнем складності. Натомість Trello реалізує концепцію лаконічного таск-менеджменту на засадах канбан-дошок, що є оптимальним для мобільних команд і невеликих підприємств. Проміжну нішу займає Asana, яка завдяки своїй універсальності дозволяє ефективно адмініструвати численні паралельні потоки завдань</jats:p>