Abstract
<jats:p>У статті обґрунтовано крос-секторальні партнерства «держава – бізнес – суспільство» як системний інструмент управління інноваціями для досягнення ЦСР. Розкрито еволюцію концепції від теорії зацікавлених сторін і державно-приватного партнерства до моделей Triple Helix, Quadruple Helix і collaborative governance. Проаналізовано світовий та європейський досвід інституційної інтеграції, стратегічного планування й соціальної орієнтації інноваційної політики. Наведено кількісні індикатори інтенсивності НДДКР і публічно-приватних ко-публікацій як маркери результативності партнерств. Доведено, що у контексті досягнення ЦСР саме партнерська модель формує інституційну архітектуру переходу до інноваційної, соціально орієнтованої та екологічно збалансованої економіки. Визначено перспективи розвитку партнерських механізмів в Україні в умовах воєнних викликів та повоєнної відбудови.</jats:p>