Abstract
<jats:p>У статті досліджено теоретико-методологічні засади мобілізації капіталу в умовах післявоєнної відбудови економіки України. Проаналізовано еволюцію поглядів на сутність поняття «мобілізація капіталу» у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Виявлено, що у вітчизняній практиці домінує ресурсний та процесуальний підходи, тоді як міжнародні фінансові організації акцентують увагу на методах зниження ризиків для залучення приватних інвестицій. Систематизовано концептуальні підходи та запропоновано визначення мобілізації капіталу як комплексної діяльності, що поєднує акумуляцію ресурсів, їх трансформацію в інвестиційний капітал та ефективний перерозподіл. Обґрунтовано стратегічні напрями вдосконалення механізмів мобілізації, серед яких ключовими визначено підвищення довіри до фінансової системи, розвиток інфраструктури фондового ринку та впровадження інструментів змішаного фінансування.</jats:p>