Abstract
<jats:p>У статті розглядається проєкт впровадження Agile Performance Management у компанії виробничого профілю як інструмент підвищення адаптивності, продуктивності та ефективності управлінських рішень в умовах турбулентного зовнішнього середовища та посилення конкуренції. Обґрунтовано доцільність трансформації традиційної системи оцінювання персоналу компанії, що базується на формалізованих щорічних процедурах, у гнучку, ітераційну модель управління результативністю, яка забезпечує безперервний зворотний зв’язок, узгодженість стратегічних і операційних цілей, а також оперативне реагування на зміни виробничих пріоритетів і ринкових умов. Метою дослідження є визначення ефективних підходів до побудови гнучкої системи управління результативністю у компанії та інтеграції Agile-практик у її HR-процеси з урахуванням специфіки виробничої діяльності, технологічних циклів, організаційної структури та корпоративної культури. У межах дослідження систематизовано наукові підходи до управління ефективністю персоналу, проаналізовано концептуальні засади Agile-менеджменту та обґрунтовано можливості їх адаптації до умов функціонування сучасної виробничої компанії в контексті HR-інжинірингу. Методика дослідження передбачає аналіз сучасних моделей performance management, порівняння традиційних і гнучких підходів, моделювання бізнес-процесів компанії, розробку авторської моделі Agile Performance Cycle та її апробацію в системі управління персоналом. Також здійснено впровадження інструментів цифрової підтримки, Continuous Learning Framework і практик кросфункціональної командної взаємодії. Використано методи системного аналізу, структурно-функціонального підходу, експертного оцінювання та процесного моделювання для формування інтегрованої архітектури управління результативністю компанії. Результати дослідження засвідчили, що інтеграція квартальних OKR, коротких спринтів, регулярних 1:1 зустрічей, check-in та ретроспектив у діяльність компанії сприяє підвищенню прозорості цілепокладання, персональної відповідальності працівників, рівня їх залученості та ефективності командної взаємодії. Доведено, що використання цифрових платформ забезпечує оперативний моніторинг KPI, прискорює процес ухвалення управлінських рішень, автоматизує HR- та виробничі процеси компанії, знижує адміністративне навантаження та мінімізує суб’єктивність оцінювання результатів діяльності. Система безперервного навчання створює передумови для розвитку професійних і міжфункціональних компетенцій, формування культури зворотного зв’язку та підвищення адаптивності персоналу компанії до стратегічних і технологічних змін. Наукова новизна полягає у розробленні комплексного підходу до побудови адаптивної системи управління результативністю у компанії на основі Agile-принципів, що інтегрує стратегічні та операційні цілі, цифрові інструменти, механізми мотивації й практики командної роботи в єдину логіко-процесну модель. Удосконалено методичні засади синхронізації HR-стратегії з бізнес-стратегією компанії через запровадження ітераційного циклу планування, оцінювання та розвитку персоналу. Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості застосування запропонованої моделі в діяльності виробничих компаній для підвищення продуктивності праці, скорочення часу реакції на виробничі виклики, оптимізації використання людського капіталу та забезпечення довгострокової конкурентоспроможності в умовах цифрової трансформації економіки.</jats:p>