Abstract
<jats:p>У статті досліджено особливості оцінки та протидії корупції в системі митних органів України. Обґрунтовано, що в умовах війни корупційні ризики визначаються чотирма групами детермінант, до яких віднесено детермінанти нормативно-правового характеру, інституційні, зовнішньоекономічні та політичні, ментально-поведінкові. Наголошено, що корупційні ризики в митній системі держави ідентифікуються детермінантами та чинниками і мають визначені прояви та впливи. Проаналізовано наукові підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників до трактування сутності корупції та її причинно-наслідкову природу в митній сфері. Визначено, що протидія корупційним правопорушенням в митній системі України здійснюється в контексті відповідних антикорупційних програм НАЗК та Держмитслужби. Акцентовано на результативності виконання завдань в рамках антикорупційної програми Держмитслужби, що загалом відобразилось на трендах зниження корупції в системі митних органів. Такі результати підтверджено аналізом відповідних показників та індексів корупції, які проведені неурядовими інституціями в Україні. Встановлено особливості моніторингу корупційних ризиків територіальних підрозділів Держмитслужби на основі проведених соціологічних досліджень громадських інституцій. Зроблено висновок, що система протидії корупції в митній системі України має подолати низку ключових проблем, зокрема щодо цифрової трансформації митних процедур; мінімізації дискреційності при визначенні митної вартості, класифікації товарів чи кадрових призначень на митниці; побудови єдиної антикорупційної інформаційної системи; посилення зовнішнього громадського контролю в сегменті моніторингу антикорупційної діяльності української митниці.</jats:p>