Abstract
<jats:p>Система вищої освіти сьогодні функціонує в умовах пришвидшених змін: технологічна трансформація, зміни на ринку праці, пандемічні потрясіння, енергетичні та безпекові кризи (зокрема війна в Україні), економічна нестабільність. Ці чинники підвищують рівень невизначеності та психоемоційного навантаження на студентів. У таких умовах здатність швидко відновлюватися після стресу є вирішальним ресурсом для успішної адаптації до університетського життя, навчання та майбутньої професійної діяльності. Стрес знижує концентрацію, мотивацію, рівень засвоєння матеріалу, підвищує ризик академічного вигорання. А хронічний стрес підвищує ризик депресії, тривоги, порушень сну, психосоматичних захворювань. Студенти з високою стресостійкістю краще справляються з навчальними викликами, мають вищу успішність, більш адаптовані до викликів сьогодення та ін. Відповідно дослідження стресостійкості прямо корелює з проблемами якості освіти та академічної ефективності. Дослідження спрямоване на визначення особливостей формування і розвитку стресостійкості здобувача ЗВО, а також розроблення підходів щодо її оптимізації та посилення, зокрема аналіз й оцінювання чинників формування стресостійкості з урахуванням викликів сьогодення. У статті використано методи: емпіричного дослідження, зокрема анкетування — для вивчення причин виникнення стресу у студентів; аналізу — для дослідження когнітивних, поведінкових та емоційних чинників; порівняльні — для виявлення відмінностей між особистісними характеристиками, які впливають на способи подолання стресових ситуацій через суб’єктивне сприйняття цих ситуацій; системного підходу — для встановлення взаємозв’язку впливу стрес-чинників на формування стресостійкості студентів та для розроблення психологічної моделі. Дослідження підтвердило актуальність проблеми збереження та підвищення стресостійкості студентів ЗВО, пов’язані з активним використанням психологічних або адаптаційних ресурсів, які є основою формування конструктивної поведінки, впливають на вибір ефективних стратегій для подолання труднощів. Для збереження і відновлення психічного здоров’я студентів, забезпечення психологічної та емоційної підтримки, підвищення рівня їхньої стресостійкості нагальним є пошук форм, методів та прийомів навчання у закладах вищої освіти. Подальші дослідження мають бути спрямовані на впровадження професійно підібраних форм, методів і прийомів, що дадуть змогу підвищити рівень стресостійкості студентів, активізувати їхні адаптаційні ресурси до стресових чинників, створять умови для «прийняття» та переосмислення зміненої реальності тощо.</jats:p>