Abstract
<jats:p>У статті досліджується хеджування як один із ключових механізмів захисту інвестора від ринкових ризиків, що забезпечує збереження вартості активів та зменшення волатильності інвестиційного портфеля. Актуальність теми зумовлена зростаючою турбулентністю фінансових ринків, посиленням геополітичних і макроекономічних ризиків, а також зростанням інтересу до інструментів активного управління ризиком серед професійних та приватних інвесторів. У межах роботи систематизовано основні підходи до хеджування та висвітлено роль похідних фінансових інструментів у забезпеченні фінансової стійкості портфеля. Проведено аналіз механізмів використання таких інструментів, як ф’ючерсні та форвардні контракти, опціони, свопи, інверсні й левереджовані ETF, а також складні опціонні конструкції (спреди, стредли, стренгли). У статті розкрито особливості статичного та динамічного хеджування, а також підкреслено важливість пошуку оптимального балансу між ризиком і дохідністю. Обґрунтовано, що надмірна орієнтація на безризиковість може призвести до зниження ефективності портфеля, натомість грамотно вибудована хедж-стратегія дозволяє підвищити співвідношення «дохід/ризик» та забезпечити більшу стабільність фінансових результатів. У роботі надано порівняльну характеристику інструментам хеджування та проведено аналіз їх доступності для приватних та інституційних інвесторів. Доведено, що хоча на теоретичному рівні більшість деривативів можуть використовуватись для хеджування різних за розміром портфелей, на практиці доступ до них часто обмежений регуляторними вимогами бірж, розміром капіталу та досвідом інвестора. Особливо це стосується приватних інвесторів, для яких передбачено кваліфікаційні бар’єри для допуску до торгівлі складними інструментами на біржах. Натомість інституційні гравці (банки, інвестиційні фонди, страхові компанії) мають ширші можливості щодо застосування складних хеджевих конструкцій як безпосередньо на фондовій біржі, так і завдяки доступу до позабіржових контрактів і більшого операційного ресурсу. У статті узагальнено теоретичні й прикладні підходи до хеджування на фондовому ринку та окреслює перспективи подальших досліджень у цьому напрямі, зокрема, в контексті аналізу ефективності різних хеджевих стратегій для окремих типів активів, моделювання ризиків у кризових періодах, а також розробки доступних інструментів захисту для приватних інвесторів у межах сучасної фінансової екосистеми.</jats:p>