Abstract
<jats:p>Стаття присвячена кримінологічному аналізу міжнародної співпраці на глобальному рівні у сфері протидії радіоекологічній злочинності. Констатовано що немає жодного спеціального документу чи напряму щодо співпраці у сфері ядерної безпеки, спільного захисту від ядерно-мілітарних загроз, в тому числі й в контексті збройного конфлікту, російської збройної агресії. І це є суттєвою прогалину. Фіксуються очевидні політичні перепони на шляху до набуття Україною повноправного членства у НАТО. У зв’язку з цим з’ясована та обґрунтована доцільність нарощування зусиль щодо специфікації співпраці нашої держави та НАТО у напрямі запобігання воєнно-контекстуальним злочинам проти радіоекологічної безпеки, що може бути реалізовано через укладання спеціальної угоди про обмін розвідданими за вказаним напрямом, надання НАТО сприяння і допомоги Україні щодо радіаційного захисту, систем протиповітряної оборони для захисту ядерних об’єктів тощо. Наголошено на необхідності укладання двосторонніх договорів з питань забезпечення ядерної безпеки та запобігання вчиненню воєнно-контекстуальних злочинів проти радіоекологічної безпеки. </jats:p>