Abstract
<jats:p>У статті досліджується феномен цифрового контролю у трудових відносинах у контексті цифрової трансформації та зростаючого використання штучного інтелекту в управлінні персоналом, особливо у секторах критичної інфраструктури. Розкрито вплив алгоритмічних HR-систем на безпеку, стійкість і безперервність функціонування критично важливих об’єктів, а також проаналізовано основні ризики цифрової експлуатації: втручання в приватність, порушення автономії працівника, обмеження свободи слова, дискримінація та алгоритмічна упередженість. Висвітлено етичні засади регулювання цифрового нагляду, включно з принципами прозорості, відповідальності та дотримання цифрових прав людини. Проаналізовано недоліки українського законодавства у сфері захисту працівників від надмірного цифрового моніторингу та запропоновано комплексний підхід до правового регулювання застосування ШІ в управлінні персоналом критичної інфраструктури. Сформульовано рекомендації щодо удосконалення законодавства, зокрема впровадження вимог до прозорості, аудиту алгоритмів, недискримінаційності та визначення відповідальності роботодавців. Обґрунтовується, що збалансоване правове регулювання та етичні стандарти є ключем до запобігання цифровій експлуатації та забезпечення гідних умов праці в цифровому середовищі.</jats:p>