Abstract
<jats:p>У тезах окрему увагу приділено законодавчим новелам, запроваджених Законом України від 19.07.2022 року № 2434-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність», крізь призму трансформації інституту звільнення, з особливим фокусом на розширенні диспозитивних засад визначення підстав для розірвання трудового договору про дистанційну роботу. Автором досліджено механізм договірного регулювання, який надає сторонам право самостійно закріплювати у контракті специфічні причини припинення співпраці, що виходять за межі вичерпного переліку Кодексу законів про працю України, зокрема: систематичне порушення строків комунікації, невиконання вимог щодо кібербезпеки, втрата кваліфікації або виконання роботи третіми особами. Окреслено проблематику легітимізації таких договірних підстав в умовах спрощеного режиму регулювання та їх співвідношення із загальними гарантіями трудових прав. Значну увагу також приділено процедурним ризикам одностороннього розірвання договору за ініціативою роботодавця та ролі обов’язкових компенсаційних виплат як інструменту забезпечення балансу інтересів сторін при застосуванні нестандартних підстав звільнення</jats:p>