Abstract
<jats:p>У статті здійснено теоретико-психологічний аналіз особливостей розвитку емоційного інтелекту особистості підліткового віку в умовах динамічних соціокультурних трансформацій. На основі аналізу провідних когнітивних, змішаних та диспозиційних моделей емоційного інтелекту обґрунтовано розуміння досліджуваного феномену як складного інтегрального ресурсу, що детермінує психологічну стійкість та соціальну ефективність суб’єкта. Виокремлено психологічні особливості становлення емоційного інтелекту у підлітковому віці крізь призму процесів інтелектуалізації емоцій та рефлексивного самопізнання. Актуалізовано роль емоційного інтелекту як механізму соціальної взаємодії та емоційної безпеки підлітка в умовах інформаційної нестабільності та цифровізації освітнього простору. Здійснено аналіз стратегічних прогнозів Всесвітнього економічного форуму за період 2016-2023 рр., що дозволило виявити зміну ієрархії пріоритетних компонентів емоційного інтелекту особистості. Доведено, що в поточному соціокультурному контексті спостерігається зміщення акцентів від прагматичних інструментів міжособистісного впливу до ціннісно-орієнтованої взаємодії, де провідна роль належить емпатії, активному слуханню та самосвідомості. Аргументовано, що розвиток емоційного інтелекту підлітка стає базовим предиктором його резильєнтності та здатності до збереження цілісності «Я» в умовах глобальної «полікризи». Обґрунтовано необхідність цілеспрямованого моделювання розвивального середовища, яке б стимулювало перехід підлітка до усвідомленого керування власним емоційним потенціалом та забезпечувало його успішне життєтворення у майбутньому професійному середовищі.</jats:p>