Abstract
<jats:p>Масове застосування безпілотних систем, постійна спостережуваність бойового середовища та фрагментація загальновійськового бою формують умови «прозорості поля бою», за яких зростає ціна помилок оцінки обстановки, порушень узгодженості дій і втрати керованості малими піхотними підрозділами. У навчально-методичному посібнику «Тактика малих груп піхоти», що узагальнює досвід ведення бойових дій 2022-2025 років, ці зміни подані як повторювані управлінські принципи, однак у тексті вони розподілені між розділами та потребують формалізованого відтворюваного опису. Мета статті полягає в побудові відтворюваної матриці «умови-рішення» (C×D) як моделі соціально-психологічних патернів малих піхотних підрозділів в умовах «прозорості поля бою» та суміжних обмежень без відтворення операційних тактичних алгоритмів. Застосовано категорійний контент-аналіз із наперед визначеною кодовою формою (кодифікатором) 20 кодів: C1–C6 – умови; D1–D10 – класи рішень; K1–K4 – пояснювальні механізми як інтерпретаційний шар; кодування здійснювалося за правилами домінантного присвоєння (один домінантний C та один домінантний D на одиницю; K фіксувався лише за наявності експліцитного маркера механізму). Кодову форму (кодифікатор) сформовано на підставі детального аналізу посібника та теоретичних підходів SA, NDM, CLT. Масив одиниць аналізу сформовано шляхом суцільного перегляду посібника із включенням фрагментів з експліцитною зв’язкою «контекстна умова → управлінське рішення» (N=134). На рівні умов домінують C1 «спостережуваність, прозорість поля бою» (32,1%) та C5 «інтенсивність загроз/ризик ураження» (28,4%). На рівні рішень провідними є D8 «управління демаскуванням» (20,9%) і D2 «підтримання керованості» (20,1%), далі – D1 «рольова визначеність» (14,9%), D6 «адаптація без шаблонності» (11,2%) і D4 «короткі команди та сигнали» (10,4%). Ядро матриці утворюють зв’язки C1–D8 (13 випадків) і C5–D2 (11 випадків), тоді як для C2 «обмеження зв’язку та вплив РЕБ» типовою є конфігурація D8 + D4 із додаванням компонентів керованості та ініціативи. Результати інтерпретовано як реконструкцію трьох провідних контурів управління (спостережуваності; комунікаційних обмежень та РЕБ; інтенсивності загроз) та координаційного (підтримувального) контуру, що відображає поперечну організаційно-комунікаційну механіку узгодженості дій. Інтерпретацію матриці співвіднесено з висновковим аналітичним блоком посібника, де підкреслено перехід до тактики малих груп із тенденцією зменшення їх чисельності, неуніверсальність прийомів залежно від типу місцевості та зсув акцентів підготовки в бік керованості, узгодженості й боротьби в електромагнітному спектрі. Матриця «умови-рішення» створює підставу для формулювання перевірюваних гіпотез та проєктування освітніх програм підготовки, орієнтованих на розвиток управлінських контурів прийняття рішень.</jats:p>