Abstract
<jats:p>Метою дослідження є комплексний аналіз сучасних педагогічних методів у діяльності мистецької школи в умовах трансформаційних процесів в Україні шляхом виявлення особливостей їх адаптації до змішаного та дистанційного формату навчання, визначення ролі формувального оцінювання й педагогічної підтримки у розвитку творчої особистості учня, а також обґрунтування механізмів поєднання академічної традиції з інноваційними підходами в організації індивідуальних, ансамблевих і репетиційних форм роботи. Методологічну основу становлять аналіз і узагальнення наукових джерел, структурно-функціональний підхід до розгляду методичної системи мистецької школи, порівняльний аналіз традиційних і сучасних методів навчання, а також контент-аналіз зарубіжних і вітчизняних публікацій, що дозволило систематизувати наявні наукові підходи та окреслити актуальні вектори їх практичної реалізації в сучасних українських умовах. У результаті встановлено, що цифровізація освітнього середовища в мистецькій школі змінює характер педагогічної взаємодії та розширює можливості реалізації традиційних методів показу, вправляння і корекції через використання мультимедійних ресурсів, онлайн-платформ, електронних матеріалів і технологій аудіо- та відеофіксації навчальних досягнень. Показано, що змішаний і дистанційний формати навчання, актуалізовані українськими реаліями воєнного періоду, потребують методичної гнучкості в організації індивідуальних занять, репетиційного процесу та ансамблевої діяльності, а також зміщення акцентів із одноразового підсумкового результату на постійне відстеження динаміки розвитку учня. Обґрунтовано, що формувальне оцінювання є ключовим методичним механізмом, який забезпечує регулярний зворотний зв’язок, підтримує індивідуальну траєкторію навчання, сприяє розвитку рефлексії та знижує психоемоційне напруження, пов’язане з виступами й академічним контролем. Висвітлено методичну значущість аналітичних рубрик як інструменту прозорого оцінювання творчих результатів у студійно орієнтованому навчанні та можливості їх адаптації до образотворчих дисциплін мистецької школи. Доведено, що розвиток творчої автономії учнів вимагає застосування рефлексивних і проблемно орієнтованих методів як в індивідуальній роботі, так і в колективних формах діяльності, зокрема в хорі, оркестрі, ансамблі та творчій студії, де формуються навички співпраці, взаємної відповідальності й комунікації. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні інтегрованого бачення сучасних педагогічних методів мистецької школи як цілісної методичної системи, що поєднує академічну традицію з цифровими технологіями та формувальним оцінюванням у контексті сучасних трансформаційних викликів України. Практична значущість полягає у можливості використання висновків для модернізації методичної роботи мистецьких шкіл, удосконалення підходів до організації змішаного навчання, розроблення критеріїв оцінювання творчих результатів і посилення педагогічної підтримки учнів у процесі художнього розвитку та психоемоційної стабілізації.</jats:p>