Abstract
<jats:p>У статті розглядається проблема визначення та обґрунтування структури проєктувальної компетентності андрагога в системі неформальної освіти дорослих. Актуальність дослідження зумовлена динамічними трансформаціями ринку праці, утвердженням концепції освіти впродовж життя (Lifelong Learning) та зростанням запиту на якісні неформальні освітні послуги, що потребують від фахівця здатності до стратегічного проєктування адаптивного освітнього процесу. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та системному розкритті змісту структурних компонентів проєктувальної компетентності андрагога, а також у визначенні їхньої специфіки в умовах динамічного середовища неформальної освіти дорослих. У процесі дослідження використано комплекс теоретичних методик дослідження: аналіз та синтез філософської, психологопедагогічної та андрагогічної літератури для з’ясування сутності поняття «проєктувальна компетентність»; порівняльно-зіставний метод для розмежування суміжних видів професійної компетентності; системний підхід для розроблення цілісної структури досліджуваного професійного утворення. За результатми дослження обґрунтовано, що проєктувальна компетентність андрагога є інтегративною метакомпетентністю, яка забезпечує здатність фахівця свідомо моделювати освітній процес на основі аналізу потреб дорослих учнів. Визначено чотири взаємопов’язані компоненти структури: ціннісносмисловий (гуманістичні орієнтири та відповідальність), концептуально-методологічний (наукова обґрунтованість рішень через системний та контекстний підходи), проєктувально-операційний (практична реалізація задуму через послідовність проєктних дій) та рефлексивно-оцінювальний (саморегуляція та корекція на основі зворотного зв’язку). Виявлено, що специфіка цих компонентів у неформальній освіті виявляється у високій адаптивності до мінливих запитів, орієнтації на суб’єктний досвід дорослого та нелінійності циклів проєктування. Наукова новизна дослідження полягає у представленні проєктувальної компетентності як відкритої, процесуальної системи, що виконує роль «над-компетентності», інтегруючи методичні, цифрові та аналітичні здатності фахівця під єдину проєктну логіку. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованої структурної моделі як методологічної основи для конструювання змісту професійного розвитку андрагогів. Визначені компоненти можуть слугувати орієнтирами для розроблення навчальних модулів, формулювання результатів навчання та критеріїв оцінювання якості проєктної діяльності фахівців у сфері неформальної освіти дорослих</jats:p>