Abstract
<jats:p>Фантомний біль є однією зі складних форм хронічного нейропатичного болю, який виникає внаслідок деаферентації. Він супроводжується дезадаптивною нейропластичністю, центральною сенситизацією та нейроімунними порушеннями. В останні роки наукові дослідження допомогли визначити патогенез фантомного болю. При цьому залишається низькою ефективність ізольованих терапевтичних підходів, що зумовлює актуальність впровадження мультимодальних реабілітацій. Метою роботи – проаналізувати мультимодальні реабілітаційні стратегії подолання фантомного болю з урахуванням нейрофізіологічних, нейропластичних та клінічних механізмів їх дії на основі сучасних наукових даних. Дослідження виконано у форматі літературного огляду сучасної літератури, що включала результати рандомізованих клінічних досліджень, систематичних оглядів та метааналізів. В роботі було використано методи аналізу, синтезу та узагальнення. Результати аналізу свідчать, що центрально-орієнтовані втручання, зокрема градуйована моторна уява, нейрофідбек, імерсивна віртуальна реальність і повторна транскраніальна магнітна стимуляція, забезпечують статистично та клінічно значуще зниження інтенсивності болю, у середньому на 20–40%. Фармакологічні засоби демонструють обмежений самостійний ефект, проте відіграють важливу ад’ювантну роль у складі мультимодальних схем, зменшуючи центральну та периферичну сенситизацію. Найвища ефективність лікування досягається за умови інтеграції методів із різними механізмами дії та персоналізованого підбору реабілітаційної програми. Отримані дані підтверджують ефективність мультимодального підходу при реабілітації пацієнтів із фантомним болем та вказують на перспективи подальшого розвитку персоналізованих терапевтичних підходів.</jats:p>