Abstract
<jats:p>Досліджено можливість застосування доктрини "плодів отруйного дерева" в адміністративному судочинстві України за умов відсутності її прямого закріплення в Кодексі адміністративного судочинства України. Актуальність теми визначається тим, що в публічно-правових спорах саме дефект первинної владної дії (відсутність компетенції, порушення процедури, незаконна підстава втручання) часто породжує "ланцюг" похідних доказів і рішень, які надалі використовуються органом влади для обґрунтування своєї позиції, а неоднакові підходи судів до оцінки такого ланцюга знижують передбачуваність правозастосування. Гіпотезою дослідження є твердження, що ідея похідної недопустимості може бути інтегрована в адміністративний процес як оціночний принцип судового контролю. У разі визнання первинної дії протиправною суд має критично оцінювати допустимість і доказову силу відомостей, здобутих завдяки цій дії, а також правомірність актів, що на ній ґрунтуються, з урахуванням наявності чи відсутності самостійної законної підстави їх отримання або ухвалення. Для перевірки гіпотези використано нормативно-догматичний аналіз правил Кодексу адміністративного судочинства України щодо доказів, їх допустимості й активної ролі суду, а також зіставлення цих положень із сучасною судовою практикою адміністративних судів і практикою у справах про адміністративні правопорушення, де простежується причинно-наслідкова логіка "похідності". Результати дослідження показують, що доктрина фактично реалізується через встановлення первинної протиправності та відмову суду покладатися на похідні матеріали, однак її застосування має бути обмежено вимогами пропорційності, предметом доказування та недопущенням надмірної формалізації. Практичне значення одержаних висновків полягає у формуванні орієнтирів для аргументації сторін і мотивування судових рішень у спорах щодо похідних доказів та адміністративних актів. Обґрунтовано доцільність доповнення ч. 1 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України правилом, за яким суд не враховує не лише докази, отримані з порушенням закону, а й похідні докази та відомості, здобуті на їх основі.</jats:p>