Abstract
<jats:p>У статті здійснено комплексний аналіз соціокультурних трансформацій української книговидавничої галузі в умовах динамічних викликів 2024–2025 років. Авторами книга розглядається не лише як комерційний продукт чи матеріальний об’єкт, а як фундаментальний засіб культурного спротиву та ключовий інструмент формування національної ідентичності в умовах триваючої збройної та ідеологічної агресії. Досліджено процес еволюції читацької поведінки: від «патріотичного афекту» 2022 року до раціональної моделі споживання 2025 року, що характеризується свідомим запитом суспільства на самоосвіту та критичну рефлексію. Особливу увагу приділено жанровому зміщенню читацьких пріоритетів у бік історичної літератури, мемуаристики та прикладного нон-фікшну. Це трактується як інтенсивний пошук нових ідентифікаційних кодів та деконструкція імперських міфів. У роботі ґрунтовно описано феномен «естетичного ренесансу» фізичної книги. Виявлено, що в умовах глобальної «економіки уваги» та конкуренції зі стрімінговими платформами паперове видання еволюціонує у бік мистецького артефакту, повертаючи собі сакральне та колекційне значення через преміальне оформлення. Проаналізовано технологічний вплив моделей Print-on-Demand та штучного інтелекту на збереження культурної різноманітності, зокрема їхню роль у забезпеченні життєздатності нішевих і наукових проєктів. Висвітлено проблему кадрового дефіциту та вимушену трансформацію видавництва з технічного ретранслятора текстів у кураторський центр суспільно значущих смислів. Окремий акцент зроблено на процесах деколонізації книжкового простору, де домінування україномовного контенту (понад 95% ринку у 2025 р.) постає як безпрецедентний чинник утвердження культурного суверенітету. Стаття підкреслює необхідність системної державної підтримки видавничого сектору як осередку культурної децентралізації та сталого розвитку національної пам’яті.</jats:p>