Abstract
<jats:p>У сучасному українському театрі музичне оформлення з використанням фольклорних інтонем набуває статусу особливого компонента сценічної драматургії. В умовах російсько-української війни актуалізується осмислення українського музичного фольклору як інтонаційного коду національної ідентичності та є важ- ливим чинником організації художньої цілісності театральної вистави. Мета статті полягає у обґрунту- ванні фольклорних інтонем як інтонаційно-драматургічного аспекту оформлення вистав сучасного театру та визначення їх місця і ролі у сценічній практиці. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному поєднанні системного та міждисциплінарного підходів, що дозволяють розглядати фольклорну інтонему як структуроутворюючий чинник музичного оформлення вистав сучасного театру. У роботі застосовано істо- рико-культурний метод для аналізу трансформації театру від тоталітаризму ХХ століття до сучасності, ана- літико-інтерпретаційний для з’ясування симбіозу музики і сценічної дії, семіотичний та структурно-функці- ональний з метою аналізу ролі і місця фольклорних інтонем у драматургічній організації вистав. Емпіричну базу становить аналіз конкретних театральних практик (народної майстерні «Етно-театру «Човен»» Р. Кор- нієнка; театрального центру «Слово і Голос» С. Ковалевича та Н. Половинки; лабораторія сучасної опери «Opera Aperta» Р. Григоріва, І. Разумейка), що дало змогу простежити механізми трансформації традицій- ного музичного матеріалу в умовах сучасного сценічного простору та обґрунтувати його інтонаційно-драма- тургічний потенціал як концептуальний принцип організації музично-сценічного цілого. Наукова новизна: виявлено, що фольклорні інтонеми є структуроутворюючими інтонаційно-драматургічними чинникам, що сприяють організації темпоритму, акцентують композицію та підкреслюють смислову динаміку театраль- ної вистави. Висновки. Обґрунтовано фольклоні інтонеми як драматургічний аспект оформлення вистав сучасного театру. Доведено, що фольклорна інтонема виступає структуроутворюючим чинником сценічної дії, підсилюючи темпоритм, композицію та смислову динаміку театральної постановки. Встановлено, що у процесі сценічної адаптації традиційний фольклорний матеріал трансформується, зберігаючи своє архе- типне семантичне ядро та набуваючи нових художніх функцій. Узагальнено, що інтонаційно-драматургічний потенціал фольклорної інтонеми сприяє цілісності музично-сценічного образу та актуалізує національний культурний код в сучасному театральному просторі.</jats:p>