Abstract
<jats:p>Мета дослідження полягає в комплексному історичному аналізі діяльності територіальних органів міграційної служби в місті Києві у сфері регулювання етносоціальних та етнополітичних відносин (1995–2000). Стаття базується на поєднанні принципів історизму, наукової об’єктивності й системності. Такий підхід дав змогу забезпечити можливість неупередженого висвітлення логічних змін в історичному процесі визначеного дослідження. На основі міждисциплінарного підходу використано логічний, історико-порівняльний, історико-генетичний, предметно-хронологічний і ретроспективний методи дослідження. Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні комплексної оцінки діяльності територіальних органів міграційної служби в місті Києві у сфері регулювання етносоціальних та етнополітичних відносин (1995–2000), системному аналізі їх становлення та проблемах, які виникали в ході практичної реалізації державної політики у сфері міграції. Уперше на основі неопублікованих архівних документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України виявлено й систематизовано особливості практичної діяльності територіальних органів міграційної служби в місті Києві. Проаналізовано інституційний дуалізм управління, де функції міграційного контролю поєднувалися зі сприянням розвитку національних меншин. Установлено, що місто Київ було особливим об’єктом регулювання, стало ключовим майданчиком для концентрації національно-культурних товариств, а територіальні органи міграційної служби сприяли регулюванню імміграційних потоків, соціокультурній адаптації легальних мігрантів і біженців, налагоджували діалог між етнічними групами задля уникнення конфліктів. Ефективність регулювання була суттєво обмежена хронічним ресурсним дефіцитом, інституційною нестабільністю й відсутністю чітких методологічних підходів до інтеграційних процесів.</jats:p>