Abstract
<jats:p>Музичний театр ХХІ століття функціонує в умовах активної глобалізації культурних процесів, що зумовлює трансформацію традиційних засобів сценічної виразності. Сучасна сцена дедалі більше орієнтується на синтез мистецтв, де вокал, драматична гра та пластика взаємодіють як рівноправні компоненти єдиного художнього цілого. У зв’язку з цим змінюється і сам образ оперного виконавця, який постає як універсальний, синтетичний артист. Оперний співак у сучасному театрі — це не лише носій вокальної партії, а повноцінний учасник сценічної дії, здатний передавати зміст твору не тільки через звук, а й через рух, жест і тілесну виразність. Саме тому поняття пластичної культури набуває особливого значення як інтегративна складова професійної компетентності виконавця. У роботі розглядається вплив крос-культурних моделей руху на формування пластичної культури оперного співака, а також аналізуються сучасні тенденції розвитку сценічної пластики в музичному театрі.</jats:p>