Abstract
<jats:p>У статті розглянуто сучасну оперу як простір культурного діалогу на прикладі твору Алли Загайкевич «Вишиваний. Король України». Проаналізовано австро-український наратив у контексті сучасної режисури, що поєднує історичний матеріал із постдраматичними та мультимедійними сценічними практиками. Наголошено на феномені кроскультурної ідентичності головного героя — архикнязя Вільгельма Габсбурга (Василя Вишиваного), який постає як символ перетину імперського та національного дискурсів. Виявлено, що режисерська інтерпретація використовує фрагментарну драматургію, поліфонічний сценічний простір, електроакустичні засоби та відеоарт для формування багатовимірного художнього середовища. Підкреслено значення символічного поєднання українських етнокультурних кодів та європейських історичних маркерів у створенні моделі міжкультурної комунікації. Зроблено висновок, що опера функціонує як сучасна платформа культурного діалогу, у якій історія стає інструментом осмислення процесів ідентичності, європейської інтеграції та переосмислення культурної спадщини.</jats:p>