Abstract
<jats:p>У статті розглянуто темброво-драматургічні функції труби в оперному оркестрі на прикладі репертуару Національної опери України. Наголошено, що труба виступає не лише як темброво виразний інструмент мідної групи, а як активний носій музично-драматургічного змісту, здатний формувати емоційну атмосферу, підсилювати кульмінаційні моменти та маркувати смислові акценти сценічної дії. Простежено історичну еволюцію функцій труби — від сигнально-церемоніального інструмента в бароковій опері до багатофункціонального засобу драматизації в романтичному та сучасному оперному театрі. На матеріалі опер «Аїда», «Набукко», «Тарас Бульба», «Запорожець за Дунаєм», «Тоска» та «Кармен» проаналізовано специфіку використання труби у формуванні образів влади, героїзму, військової символіки та психологічної напруги. Встановлено, що в умовах сценічної практики Національної опери України труба виконує як символічні, так і структурно-драматургічні функції, забезпечуючи інтеграцію оркестрового звучання у загальну систему оперної драматургії. Зроблено висновок про її значущу роль у формуванні цілісного музично-сценічного простору оперної вистави.</jats:p>