Abstract
<jats:p>У статті досліджено особливості сценічної реалізації опери С. Монюшка «Галька» в контексті постмодерної естетики на прикладі постановки Опери Народової у Варшаві (2021, реж. Маріуш Трелінський). Розглянуто постмодерністські принципи сценічного мислення, зокрема інтертекстуальність, деконструкцію, іронічність, еклектику та мультимедійність, які визначають сучасні підходи до інтерпретації класичного оперного репертуару. Проаналізовано трансформацію драматургічного змісту твору в умовах перенесення дії у сучасний соціокультурний простір, а також вплив сценографічних, світлових і костюмних рішень на формування нової семантики вистави. Окрему увагу приділено переосмисленню характерів персонажів у напрямі їх психологічної актуалізації та адаптації до сучасного глядацького сприйняття. Визначено, що постмодерна інтерпретація не руйнує первинний зміст опери, а актуалізує його через нові художні коди та засоби сценічної виразності.</jats:p>