Abstract
<jats:p>Розглянуто потенціал штучного інтелекту у сфері інтерпретації та збереження української музичної спадщини на прикладі «Мелодії» Мирослава Скорика. Показано, що цифрові технології здатні створювати нові форми репрезентації культурного коду, зокрема через візуалізацію музичних творів. Проаналізовано культурологічні та філософські аспекти цифровізації мистецтва: зміну ролі митця, проблеми авторства та автентичності, ризики редукції глибинних смислів до поверхневої символіки. Водночас наголошено на перспективах гармонійного поєднання традиційних мистецьких практик із технологіями ШІ, які можуть стати ефективним засобом популяризації національної ідентичності та створення нових форматів культурної комунікації.</jats:p>
Show More
Keywords
та
на
Розглянуто
потенціал
штучного
PORE